У сусідній Румунії дехто вирішив назвати український острів Зміїний "скелею". Що ж, у Козьми Пруткова записано: "Якщо на клітці зі слоном побачиш напис "буйвіл" - не вір очам своїм".

Чому саме зараз?

Події, що відбуваються у світі, легше пояснити, якщо пам'ятати про діалектичну пов'язаність подій і фактів. Політика пов'язана з економікою, сучасне - з минулим.

У сусідній Румунії ще й досі у деталях зображують на картах український острів Зміїний. Більше того, навіть зазначають відстань до найближчого румунського міста - 45 км. Щоправда, до українського берега все-таки ближче - 35 км.

Слід взяти до уваги і той факт, що в Румунії, так само як і в нас, час від часу відбуваються вибори. Для того щоб їх виграти, потрібні ідеї, які можуть сподобатися виборцям. Однією з таких ідей, яка народилася в сусідній державі, є те, що український острів Зміїний - зовсім не острів, а скеля. Якщо скеля, то меншою стає виключна економічна зона України в Чорному морі, де можна ловити рибу. Якщо скеля, то зменшується і розмір української частини шельфу, де можна видобувати газ і нафту. Звісно, що у цьому разі відповідно стає більшим розмір виключної економічної зони і континентального шельфу Румунії.

Думка про скелю швидко поширилася в румунських засобах масової інформації. Можна припустити, що вона знайшла прибічників, передусім серед тих, хто продовжує плекати мрію про створення "Великої Румунії". Але сказати на чорне біле замало. Ідею потрібно втілювати. Добре пам'ятаючи про вибори, Румунія 16 вересня 2004 року звернулась з відповідним позовом до Міжнародного суду ООН, що розташований у Гаазі. Цей термін має і друге пояснення: йдеться про поновлення Україною судноплавства в дельті Дунаю. Ці роботи тривали кілька місяців, і 26 серпня відновленим шляхом пройшло перше українське судно.

Зрозуміло, що для Румунії новий судноплавний шлях - зовсім не в радість. Ще ніхто і ніколи не радів появі конкурента. Тим паче, коли вартість його послуг значно менша. До того ж український шлях дельтою Дунаю зручніший. Насправді ставка ще більша, адже це втрата Румунією монополії, яка надавала певну стратегічну вагу в її прагненні вступу до Європейського Союзу.

Спроби Румунії розбурхати світову громадськість, схилити на свій бік екологічні організації, виявилися марними. Їхні представники так і не виявили "криміналу" в діях української сторони. Отже, потрібно було знайти якісь інші підстави для закидів і бажано близькі за змістом.

Звернення до суду щодо острівного статусу Зміїного готувалось поспіхом. Не зверталась увага ні на фінансові витрати, ні на можливість вирішення питання на двосторонньому рівні. Це звернення стало також спробою перекласти відповідальність на іноземних суддів. Приймуть позитивне рішення - чудово. Якщо ж рішення буде негативним, то ми тут ні до чого, так вирішив суд.

А що ж насправді?

Звісно, що назвати острів скелею ще не означає зробити його таким. А те, що це острів, видно неозброєним оком. Довжина острова з північного сходу на південний захід становить майже 700 м. Приблизно таким самим є розмір з північного заходу на південний схід. Площа острова становить близько 20 га, максимальна висота над рівнем моря - 41 метр.

Кілька десятків тисяч років тому, коли рівень води у Чорному морі був значно нижчим, ніж тепер, острова як такого не існувало - просто одна з ділянок суші височіла над рівниною. Коли ж рівень моря піднявся, навколишня суша вкрилася водою. Морські хвилі розмили інші острови і частково Зміїний. На щастя, гірські породи, що складають цей острів, виявилися міцними. Це й дало йому змогу уціліти.

Відмінністю острова від скелі є існування на острові грунтового покриву і рослинності. І те, і друге на Зміїному існує. Дерев порівняно небагато: значно поширенішою є чагарникова і трав'яна рослинність. На острові досить багатий тваринний світ. Зокрема, тут налічується до 20 видів птахів.

Про те, що Зміїний є саме островом, свідчить і використання його людьми. Вже давно - понад 150 років - на острові працює маяк. Окрім того, тут розташована прикордонна застава. На острові досить багато як житлових, так і господарських будівель. Кількість мешканців, які складаються з військових, персоналу маяка і науковців, протягом року практично ніколи не буває меншою сорока чоловік. Влітку людей на острові стає значно більше.

На Зміїному утримують кілька свиней і кіз. Досить багато курей. На невеликих клаптиках землі вирощують овочі.

Транспортне сполучення острова з материком здійснюється з використанням гелікоптера (для цього влаштовано спеціальний майданчик) чи морських суден. На самому острові є автодорога і кілька автомобілів.

Зрештою, об'їхавши, обійшовши та облітавши на гелікоптері все узбережжя Чорного моря від Одеси до дельти Дунаю, автори цієї статті жодного разу не бачили тут чогось такого, що схоже на скелю. Скелю, подібну на ту, де розмістилося Ластівчине гніздо, або якусь іншу, на які так багатий Південний берег Криму.

Історичні аспекти

Вірогідно, першими, хто відкрив острів Зміїний, були греки. У всякому разі саме від них пішла перша відома назва острова - Ахіллесів, або Ахілла. Існують відомості, що на острові навіть збудували кам'яний храм, названий його ім'ям. Пізніше регіон Нижнього Дунаю потрапив під вплив Київської Русі. У першій половині XІX ст. острів належав Росії, потім Туреччині, ще пізніше - Румунії.

По закінченні Другої світової війни у 1947 році у Парижі було підписано мирний договір, згідно з яким кордон між Радянським Союзом і Румунією стає таким, яким він був станом на 1 січня 1941 року. Наступного року в Москві було підписано протокол уточнення лінії державного кордону між СРСР і Румунською Народною Республікою, відповідно до якого "острів Зміїний (Шерпілор), розташований в Чорному морі на схід від гирла Дунаю, входить до складу СРСР". Зазначене рішення випливало хоча б з того, що більшість островів дунайської дельти вже давно належала СРСР. Підписавши документ, Румунія фактично визнала не лише юридичне право СРСР на цю територію, а й статус острова.

Цікаво, що на румунських картах Зміїний записується не інакше, як "іnsula Serpіlor". Перше слово перекладається як "острів", друге - "Зміїний". В його описах, написаних румунською, можна прочитати, що він є частиною континентальної платформи. Отже, права рука не знає, що робить ліва?!

Звісно, що і на морських навігаційних картах, виданих англійською, фігурує лише "острів".

А що ж записано у відповідних документах ООН? У Конвенції з морського права 1982 р. (ст. 121) зазначено, що особливістю скелі є непридатність для підтримання життя людини або для самостійної господарської діяльності.

У цьому разі достатньо ще раз згадати про беззаперечний факт: на острові вже майже шістдесят років живуть громадяни України.

Навіщо доводити те, що довести неможливо?

Те, що Зміїний є островом, розуміють і в Румунії. Проте не це головне, коли йдеться про політику. Ініціатори позову добре знають, що процедура розгляду справ у Міжнародному суді ООН дуже тривала. Адже нині на черзі в ньому близько 20 справ, які розглядають у порядку надходження.

Здійснивши попередній розгляд позову, суд дав Румунії та Україні по дев'ять місяців на підготовку документів. Протягом цього часу Румунії доведеться звернутися до міжнародних експертів, послуги яких є дуже дорогими. Судовий розгляд справи, вірогідно, почнеться у 2007-2008 роках. Однак, напевне, висновок суду вже не вплине на політичну кар'єру тих румунських діячів, які думають про свої справи сьогодні.

Віктор ВИШНЕВСЬКИЙ, Юрій ШУЙСЬКИЙ, доктори географічних наук